Як використовувати пластикове пакування без шкоди
Пластикові пляшки, контейнери й банки щільно увійшли у побут людини: це витривалий і дешевий у виробництві матеріал. Втім, у нього є один недолік: неправильне використання завдає серйозної шкоди не тільки здоров'ю людини, але і всьому живому на планеті, оскільки більшість видів пластику зможуть повністю розкластися в ґрунті лише за кілька століть, весь цей час отруюючи його.
Від таких упаковок складно відмовитися через їх універсальності й зручності у використанні. Єдине рішення — раціонально використовувати таку тару і правильно її утилізувати. Для того, щоб навчитися безпечної утилізації пластикових відходів, потрібно спочатку навчитися читати їх маркування.
Які існують види пластику?
Кожен поставлений на виробництво пластиковий матеріал має характерні для нього властивості й відповідне маркування. Деякі з таких речовин вважаються безпечними для використання в харчовій промисловості, а також легко піддаються переробленню, а деякі підходять тільки для одноразового використання або взагалі є надто токсичними для безпечного зберігання харчової продукції.
PET — поліетилентерефталат. Легко піддається вторинній переробці, вимагає окремого від інших матеріалів збору, одноразовий в застосуванні. Саме рекомендація по виключно одноразового застосування (поліетилен з часом стає токсичним для продуктів в ньому) стала причиною підвищеної уваги до перероблення PET-упаковок: їх масштабне виробництво при поки що низьких показниках перероблювання створює екологічну загрозу для планети.
PVC — полівінілхлорид або ПВХ. Довгий час з цього матеріалу виготовлялася одноразова тара і столові прибори, але в підсумку матеріал виявився небезпечним для використання з харчовими продуктами, і від нього поступово стали відмовлятися. До того ж перероблювання ПВХ зустрічається рідше, а розкладається в ґрунті він досить довго.
LDPE — поліетилен низької щільності. З нього виготовляють різні пакети й упаковки для лікарських речовин. Сам по собі матеріал вважається безпечним для використання з харчовою продукцією, а також легко піддається вторинній переробці.
PP — поліпропілен. Ця полімерна речовина найчастіше використовується для безпечного зберігання продуктів: з нього виготовляють контейнери, банки й іншу тару. Мабуть, це другий за обсягами матеріал в контейнерах роздільного збору, тому що поліпропілен також часто використовується і для інших цілей — наприклад, для виробництва пляшок для косметики. Ще одна перевага речовини - вона не є токсичною.
PS — полістирол. Він також дозволений для того, щоб зберігати в ньому їжу і рідини, але його при цьому не можна розігрівати — занадто гарячі продукти можуть спровокувати виділення небезпечних хімікатів з такого упакування. Полістирол також легко доступний для перероблення.
OTHER — інші полімери, також часто можна зустріти маркування у вигляді цифри 7. Як правило, це інші види пластика, в більшості випадків недоступного для переробки або з невідомим складом.
Знання цієї класифікації допомагає легше орієнтуватися при роздільному зборі сміття.
Поширені помилки в використанні пластикової тари
Люди, які тільки-тільки почали з усвідомленістю підходити до проблеми правильної утилізації пластикових відходів, часом роблять помилки. Втім, немає нічого невиправного — досить пам'ятати про те, як правильно використовувати таку продукцію.
перша помилка: використовувати полімери як постійну заміну скла, металу або кераміки. Хоч ця продукція і сертифікована для того, щоб зберігати в ній рідини або харчові продукти, такі ємності все ще можуть бути небезпечними в довгостроковій перспективі. Кожен вид пластику варто використовувати виключно відповідно до його властивостей;
друга помилка: ігнорування маркування. Кожен вид пластику має свої властивості. Наприклад, деякі матеріали не підходять для багаторазового використання, а деякі не можна розігрівати в мікрохвильовці. Зберігання гарячих продуктів в контейнерах, не призначених для цього, призводить до погіршення властивостей пластика і виділення токсичних речовин;
третя помилка: повторне використання PET-ємностей. Цифра 1 в трикутнику зі стрілками вказує на те, що використовувати таку ємність можна тільки один раз. Часте промивання, експозиція ультрафіолетового випромінювання — все це робить тару небезпечною для організму;
четверта: розігрівання їжі в поліетилені або полістиролі. Для цього підходять тільки контейнери зі спеціальним маркуванням, що дозволяє використання мікрохвильовки — це продукція, позначена цифрою 5;
п'ята: тривале зберігання в поліетиленових пакетах продуктів, схильних до появи цвілі. Цей матеріал не пропускає повітря, створюючи вологу атмосферу — придатну для активного розмноження грибків;
шоста: заморожування в невідповідній тарі. Найкраще низькі температури переносить полістирол. Його, до речі, можна впізнати й без маркування — зовні він нагадує пінопласт;
сьома: тривале зберігання агресивних речовин. Для вашого організму вони можуть бути цілком нешкідливими, але для пластику (в основному з маркуванням 3 і 6) вони становлять загрозу — стимулюють вироблення токсинів. Йдеться про продукти з кислотою, високим вмістом жиру, про гаряче і спиртне;
і, нарешті, восьма помилка: продовжувати зберігати білкові продукти з вакуумних полімерних упаковок в них же. Після розкриття вакуумного середовища починається активна поява мікроорганізмів на продукції, яка тільки посилюється, якщо залишити її прикритою щільною плівкою.
Безпечна переробка пластикової упаковки
Ми також склали список з декількох порад, які забезпечать безпечне зберігання та утилізацію пластикової тари:
все одноразове має таким і залишатися — а одноразовою упаковка за замовчуванням вважається в тому випадку, якщо на ній не вказано інше;
не забувайте дивитися на маркування, і робити це уважно — деякі виробники досі продають свій товар в ємностях з ПВХ або невизначених складів;
якщо на ємності немає запису, що вказує на можливість розігріву — не нагріваються в ній їжу. Це діє і в іншу сторону: якщо немає позначки, що дозволяє заморозку, краще не класти таку упаковку в морозилку;
утилізуйте весь пластик в роздільні контейнери. Зазвичай на них вказано, який вид продукції відправляти в той чи інший бак.
Крім того, деякі підприємства і торгові мережі за своєю ініціативою забезпечують своїх клієнтів можливістю роздільного збору сміття: найпомітнішим прикладом буде мережа "Сільпо", яка організовує окремі пункти роздільного прийняття сміття, а також встановлює відповідні контейнери біля своїх магазинів. Таких прикладів можна знайти поблизу безліч — головне почати більш свідомо ставитися до використання пластику.
