Маркування пластику: як розібратися в маркуванні?
Такі речі, як невеликі позначення на упаковках, зазвичай не привертають до себе багато уваги. Однак, у багатьох випадках вони ставляться не тільки для відповідності міжнародним стандартам.
Досить важливим є маркування на пластиці — таким чином можна дізнатися, який його вид використовується, наскільки він безпечний, піддається він вторинному використанню, і чи можлива переробка цього матеріалу.
Основне маркування пластикових виробів — трикутник зі стрілок з цифрою всередині та назвою матеріалу. Цифра — це код, який відповідає міжнародним стандартам, по ньому можна визначити, чи можлива переробка матеріалу, і яким способом. Можливість переробки має велике значення для екології, зменшуючи шкоду, що наноситься ґрунту, воді та локальним екосистемам.
Значення трикутників і інших знаків
Головне позначення — це трикутник з трьох часто зелених стрілок. Саме він вказує на те, що матеріал можна переробити. Також таке екомаркування може бути знаком від виробника, що вказує на наявність вдруге переробленої сировини в складі.
Перші сім цифр в цій класифікації віддані пластику:
PET. Поліетилентерефталат — це прозорий матеріал, з якого виготовляють переважно одноразові пляшки для напоїв та контейнери для їжі. Повторне використання такої тари може бути небезпечним, зате її можна здати на відносно екологічну переробку.
HDPE. Поліетилен високої щільності найчастіше використовується для створення щільних і непрозорих пляшок, в які наливають косметичні продукти, молочну продукцію і деякі побутові миючі засоби. Цей вид пластику також піддається переробленню, але при цьому вважається більш безпечним і хімічно нейтральним.
PVC. Виробники використовують полівінілхлорид для створення упаковок для косметичних товарів, ліків, а також плівок і деяких іграшок. На відміну від двох попередніх матеріалів, полівінілхлорид досить токсичний, і при цьому рідко приймається на переробку, оскільки з трудом їй піддається.
LDPE. Поліетилен низької щільності використовується для створення пакетів і харчової плівки. Не всі переробні компанії приймають цей вид пластику, тому екологічним його назвати складно.
PP. Поліпропілен — мабуть, найбезпечніший матеріал для упаковки харчових продуктів та інших чутливих товарів. Найчастіше можна зустріти склянки для напоїв і контейнери для їжі з цього матеріалу — він екологічний, хімічно нейтральний, але відходи з нього приймають не на кожній станції перероблювання.
PS. З полістиролу виготовляють одноразовий посуд, піддони для яєць і харчових продуктів. Цей матеріал не призначений для тривалого контакту з продуктами, оскільки вважається токсичним.
OTHER. У цю категорію входять суміші вищенаведених полімерів. Про те, наскільки вони безпечні, судити складно, але переробити товари, створені з такого матеріалу, неможливо, тому вони завдають великої шкоди екології.
До інших матеріалів, що входять в міжнародну класифікацію, відносяться 20-22 PAP види паперу і картону, сталь з маркуванням 40 FE, призначена для використання з харчовими продуктами, а також алюміній 41 ALU.
Скло позначається підписом GL, і цифра тієї чи іншої пляшки від 70 до 74 визначається кольором скла.
Особливе значення має екомаркування у вигляді перекресленого контейнера для сміття — її можна знайти на електроніці та різних акумуляторах. Такі товари викидати в загальний бак не можна — вони небезпечні для навколишнього середовища і повинні бути утилізовані на спеціальному підприємстві.
Також важливий підпис FCS — його часто ставлять на продуктах з дерева і паперу. Цей знак говорить про те, що у виробництві було використано законно вирубану сировину.
Позначення Tetra Pak Protection вказує на те, що виробник подбав про те, щоб такі відходи могли бути вдруге використані. За таким маркуванням стежить сама компанія Tetra Pak.
Як зрозуміти, що переробляється, а що — ні?
Маючи необхідні ресурси, можна переробити практично будь-який матеріал. Однак, деякі відходи можливо утилізувати тільки спалюванням, оскільки їх вторинне використання або занадто дороге, або небезпечне.
Добре піддаються переробці наступні відходи — PET-пляшки, контейнери та бутлі з поліетилену високої щільності, скло, алюміній і папір. Полістирол або полівінілхлорид переробити складніше, а в випадку з невідомим складом пластика під кодом 7 переробка взагалі неможлива.
